- беззмінність
- -ності, ж.Абстр. ім. до беззмінний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
беззмінність
Смотреть что такое "беззмінність" в других словарях:
беззмінність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
беззмістовність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
беззмістовість — вості, ж. Абстр. ім. до беззмістовий … Український тлумачний словник
беззмістовність — ності, ж. Абстр. ім. до беззмістовний … Український тлумачний словник
екзистенціалізм — у, ч. Ідеалістична філософська течія, що заперечує об єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя, безплідність суспільної діяльності і т. ін … Український тлумачний словник
базікати — розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити про щось незначне, неістотне), розбазікувати, патякати, розпатякувати, пасталакати, пащекувати, галдикати, шкабарчати, слебе[і]зувати, марнословити, галакати, ґаламаґати, теревенити, лепетати,… … Словник синонімів української мови
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
легковажний — а, е. Який діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || у знач. ім. легкова/жний, ного, ч.; легкова/жна, ної, ж. Той (та), хто діє необачно, бездумно, не розмірковуючи; несерйозний. || Який часто міняє предмет своїх захоплень,… … Український тлумачний словник
порожній — я, є. 1) Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про… … Український тлумачний словник
спустошений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спустошити. || спусто/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Який втратив моральні сили, здатність до повнокровного, активного творчого життя. || Який втратив колишнє значення, не викликає… … Український тлумачний словник
